Інформаційна діяльність засобів массової інформації - Информационная аналитика - Информация - Публикации - Автоматизированный Информационный Анализ

Форма входа

Друзья сайта




Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Суббота, 2016-12-03, 9:43 PMГлавная
| RSS
Автоматизированный информационный анализ
Публикации


Главная » Статьи » Информация » Информационная аналитика

Інформаційна діяльність засобів массової інформації
Інформаційна діяльність засобів масової інформації.

Сьогодні, коли якість інформаційних технологій і їхнього використання усі в більшому ступені визначають характер життя суспільства, питання про взаємовідносини суспільства і засобів масової інформації (далі ЗМІ), про ступінь волі ЗМІ від суспільства, влади і держави (особливо держави, що претендує на демократичний статус) здобуває особливе значення.

Оскільки ЗМІ грають у економічному, політичному та соціальному житті суспільства істотну роль, маючи саме безпосереднє відношення до його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і продуктивну (діючу) функції, то вони в тім же ступені, що і творці політики несуть відповідальність за процеси, що відбуваються в суспільстві. А якщо це так, то вони у своїй інформаційній діяльності повинні керуватися в першу чергу інтересами суспільства і держави.

Але це, якщо діяти по формальній логіці. На ділі ж інформаційна діяльність по проникненню ЗМІ в політичне, економічне та соціальне життя суспільства надзвичайно многоаспектно. Засоби масової інформації, узяті як ціле і будучи важливою складовою частиною масової комунікації суспільства, несуть у собі різні соціально-політичні або економічні ролі, ті чи інші з який - у залежності від визначеного числа типових ситуацій - здобувають особливу суспільну значимість у своїй інформаційній діяльності. Це можуть бути ролі організатора, об'єднувача, консолидатора суспільства, його просвітителя. Але вони можуть грати і дезінтегруючу, роз'єднувальну роль.

Інформаційна діяльність ЗМІ робить винятково великий вплив на життя суспільства в цілому, на соціально-психологічний і моральний вигляд кожного з членів цього суспільства, тому що всяка нова інформація, що надходить по каналах ЗМІ, відповідним чином стереотипізована і несе в собі багаторазово повторювані політичні орієнтації і ціннісні установки, що закріплюються у свідомості людей. А в кризові періоди історичного розвитку, як відзначав Г.Блумер, люди в стані соціального занепокоєння особливо піддані вселянню, легко відгукуються на різні нові стимули й ідеї, а також більш податливі до пропаганди.

Об'єднання націй у сильні централізовані держави часто виявлялося можливим багато в чому завдяки появі преси, що створила новий вид соціальної спільності - публіку окремо узятої газети. Члени цієї агрегації розділені відстанями, але об'єднані споживаною інформацією. Преса прискорила і поставила на «потік» вироблення єдиних символів і значень у національному масштабі. Сьогодні ЗМІ не тільки безупинно відтворюють цей процес, але і виводять його на глобальний рівень. У цьому особлива актуальність проблеми, особливо, якщо мати на увазі, що внформаційна діяльність засобів масової інформації буде і надалі незмінно рости і підсилюватися, впливати на всі сторони життєдіяльності суспільства і держави. І в цьому процесі не останнє значення має виявлення і систематизація ЗМІ як фактора стабільності міжнаціональних відносин в українській державі.

У цілому, дослідженню інформаційної діяльності ЗМІ присвячена безліч робіт у різних сферах науки: філософії, соціології, політології, історії, психології та ін. За останні роки накопичений великий емпіричний матеріал. У той же час слід зазначити, що публікації по даній темі носять переважно загальнотеоретичний характер. Більш того, проблеми інформаційной діяльності ЗМІ, як правило, розглядаються не стільки як складова частина загально-політичного, -економічного та -соціального процесу, скільки як її ілюстративна складова. Такі підходи, зрозуміло, мають право на життя. Можна сказати навіть, що вони служать досить переконливою аргументацією в доказах різного роду наукових інвектив, але недостатні для заглибленого «внутрісистемного» аналізу ЗМІ.

У той же час у роботах багатьох авторів, опублікованих до 90-х років, проблеми хоча і розглядаються в тісній прив'язці до реалій нашої країни, однак ці реалії в основі своєї пішли в минуле і керуватися теоретичними й особливо практичними висновками треба дуже і дуже обережно.

Інформаційна діяльність ЗМІ грає вирішаючу роль у формуванні політичних та духовно-моральних цінностей сучасного українського суспільства. Їхній морально-психологічний вплив на населення носить двоїстий характер. З одного боку, вони роблять на нього позитивний вплив, з іншого боку - стають каталізатором міжнаціонального протистояння, етнополітичної напруженості. Говорячи про перший, слід зазначити, що змістовні виступи засобів масової інформації з питань історичного минулого нашій країни сприяли зникненню ряду «білих плям» в історії України, росту національної самосвідомості етносів, народів.

Про зростаючу роль друкарських робіт, радіо і телебачення в суспільному житті країни свідчать їхній бурхливий ріст, поширеність і приступність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти самих віддалених районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище.

Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати інформаційну діяльність цих засобів .

Засоби масової інформації – могутня сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини. Особливо чітко це виявляється у відношенні електронних ЗМІ. В міру розширення технічних можливостей їхня роль зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей вони залишаються поки неперевершеними і збирають саму велику аудиторію.

Інформаційна ефективність діяльності ЗМІ може бути вивчена й оцінена тільки в зіставленні з цілями, що ставить суспільство перед цими засобами. Здійснення цієї задачі нерозривно зв'язано з більш точним обліком потреб людей, їх зрослих соціальних, духовних і політичних запитів. Увага соціологів до цього аспекту ефективності останнім часом помітно зросла.

Задоволення інформаційних потреб аудиторії необхідно включати в число цілей коммуникатора як мета-засіб для досягнення інших, управлінських задач масового впливу.

Дослідження інформаційних потреб виходить з їхньої типології: загальнопсихологічні, комунікативні, наукові, інформативні. Виявлення ступеня їхнього задоволення – першочергова задача.

Інформаційні потреби варто розглядати як потреби в повідомленнях визначеного змісту і форми, що потрібні людям для орієнтації в навколишній дійсності, уточнення сформованої в них картини світу, для вибору лінії поводження і рішення проблемних ситуацій, для досягнення внутрішньої рівноваги і погодженості із соціальним середовищем. Без задоволення цих потреб неможлива цілеспрямована розумна діяльність людини. Тому ступінь розвитку інформаційних потреб і їхнього задоволення тісно зв'язані із соціальною активністю людини. Як показують дані соціологічних досліджень, найбільше інтенсивно розвиті й усвідомлені інформаційні потреби в групах аудиторії з вищим ступенем соціальної активності: членів виборних органів, громадських організацій, позаштатних авторів ЗМІ і т.п. Це ще раз підтверджує важливість включення в число критеріїв ефективності ЗМІ їхню роль у задоволенні інформаційних потреб населення.

При цьому необхідно розрізняти поняття інформаційні потреби і тематичні інтереси аудиторії. Потреби в інформації соціальні по своїй природі й обумовлені в першу чергу змістом, структурою повсякденної діяльності індивіда, у тому числі об'єктивними характеристиками його професійної і суспільної діяльності.

Тематичні ж інтереси є суб'єктивним відображенням і вираженням інформаційних потреб. Вони залежать від змісту пропонованої інформації і від ситуативних соціально-психологічних факторів (таких, як популярність, злободенність, престижність визначених тим, обличчя, явищ і ін.). Далеко не всі інформаційні потреби усвідомлені самим суб'єктом і виражені в його тематичних інтересах і комунікаційному поводженні; частина з них залишається неусвідомленою і тому нереалізованою через відсутність необхідних зведень, недостатності джерел інформації, нерозвиненості комунікативних навичок і т.д. Деякі зведення про інформаційні потреби аудиторії можна одержати шляхом опитування. Опитування дає тільки картину тематичних інтересів аудиторії. Її необхідно доповнити аналізом характеру рольової діяльності представників різних груп населення в праці, сфері суспільного і духовного життя, побуту і родині.

Природа і зміст інформаційних потреб глибоко зв'язані з усією життєдіяльністю людини. Тому їхній аналіз повинний виходити не тільки зі сфери спілкування (як при тематичних інтересах). Необхідно приймати в увагу цілісну систему діяльності, у яку включена особистість. Як і будь-які інші потреби, інформаційні є побудником активності людей. Якщо вони не задовольняються повідомленнями, переданими ЗМІ, то аудиторія або шукає потрібну інформацію в інших каналах, або придушує потреби в такого роду інформації, а, отже, і свою активність у цій сфері. Тому важливо знати, яким образом задоволення (чи незадоволення) визначених інформаційних потреб може вплинути на характер і ефективність повсякденної діяльності людей, на їхню активність у різних сферах громадського життя. Адже вплив інформаційної діяльності ЗМІ за допомогою радіо, печатки і телебачення на суспільну свідомість виміряється не числом (чи навіть якістю) «дбайливо обрамлених» картинок, а здатністю цих засобів спонукати особистість, соціальну групу включитися в діяльність суспільства на різних рівнях – від безпосереднього, найближчого оточення до суспільних рухів світового масштабу.

Аналізуючи інформаційну діяльність ЗМІ в сукупністі зі змістом інформаційних потреб і їхнє задоволення різними, у тому числі і масовими, засобами спілкування, варто враховувати спосіб життя населення. Це дозволяє пояснити закономірності формування аудиторії ЗМІ, а також причини неоднакової ефективності використання окремих каналів інформації визначеними групами населення. Проведені соціологічні дослідження показують, що збільшення ролі телебачення в задоволенні інформаційних і культурних запитів особливо помітно в групах, чий спосіб життя характеризується, по-перше, підвищенням ступеня урбанізації серед населення малих міст і сіл, по-друге, великою кількістю вільного часу, по-третє, більшою орієнтацією на домогосподарок, по-четверте, обмеженими об'єктивними і суб'єктивними можливостями участі в активних формах духовного і громадського життя. У той же час такі характеристики способу життя, як проживання в культурних центрах, менша включенность у побутові турботи, підвищена активність участі в суспільній роботі, трудова діяльність, зв'язана з рішенням управлінських, суспільних і творчих проблем, породжують специфічний комплекс інформаційних потреб, що задовольняються читанням книг, газет і журналів. Тобто, підвищується потреба у інформаційній діяльності ЗМІ. Таким чином, якщо ефективність телебачення залежить від факторів внетрудовой сфери, то звертання людини до газет, журналам, книгам зв'язано в першу чергу з характером їхньої професійної діяльності, статутом особистості, тобто з його трудовою сферою. Це обумовлює вибір цілей інформаційної діяльності ЗМІ і критеріїв її ефективності. Функції, що виконують ЗМІ, виявляються різними для різних груп населення в залежності від способу життя, інформаційних потреб аудиторії.

Загальною тенденцією, що супроводжує поширенню урбанізованого способу життя і впровадженню загального середнього утворення в нашій країні, є збільшення розмаїтості інформаційних потреб, і звертання усе більшої частини населення до різних ЗМІ. З одного боку, це створює передумови для зростання ефективності системи масових комунікацій, а з іншої, підвищуються вимоги до змісту й оперативності переданих повідомлень.

Розгляд проблеми ефективності ЗМІ з погляду задоволення і розвитку інформаційних потреб аудиторії дає можливість більш точно визначити роль кожного конкретного каналу масової інформації в єдиному інформаційному просторі, виявити резерви і недоліки, що заважають злагодженої й ефективної діяльності всієї інформаційної системи.

Серйозною причиною виникнення міжнаціональних конфліктів, а також насильницьких дій у їхньому дозволі є нав'язування масовій свідомості через ЗМІ (особливо місцеві) стереотипів і забобонів, ворожості до сусідніх народів. У цьому змісті характерні результати великомасштабного соціологічного дослідження, проведеного серед приблизно 4 тис. чоловік, що представляють зайняте населення м.Дніпропетровська, м.Донецька, м.Кривого Рога та м.Харькова. Хоча воно було проведено в 2000 році, результати його як і в попередньому випадку, отражают і сьогоднішню реальну картину в цій сфері. На питання «Є такі національності, до яких Ви відчуваєте неприязне почуття?» позитивно відповіли у Дніпропетровську - 33 відсотка опитаних, в Донецьку - 21 відсоток, у Кривому Розі - 27 відсотків, у Харькові - більш 20 відсотків. Серед причин ворожості на перше місце респондентами висувався особистий досвід спілкування в побуті і на виробництві, на друге місце сформовані представлення про винуватців міжнаціональних конфліктів. На питання « Чи приходилося Вам у повсякденному житті зіштовхуватися з такими явищами, як недружелюбність, критичні висловлення про людей інших національностей?» позитивно відповіли в Дніпропетровську - 43 відсотка, Харькові - 33 відсотка, у Донецьку - 35 відсотків. Значна частка респондентів негативно відноситься до приїзду у своє місто (район) біженців з інших регіонів: 22 відсотка опитаних у Дніпропетровську, 30 відсотків - у Харькові, 23 відсотка - у Кривому Розі, 14 відсотків - в Донецьку.

Почуття ізольованості і розбіжність між соціальними групами збільшується фактичною відсутністю загальнонаціональних (загальнодержавних) друкованих засобів масової інформації. З ніколи центральних газет свій статус зберегли хіба що газета “Голос України”, "Урядовий кур”єр", та "Відомості Верховної Ради україни”".

Немаловажною проблемою сьогодні стає також і протидія політичному і релігійному екстремізму, що припускає вживання конкретних заходів по підвищенню відповідальності керівників і головних редакторів СМИ за пропаганду політичного і релігійного екстремізму, розпалення соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі.

Важливим інструментом регулювання в сфері електронних засобів масової інформації з позицій протидії екстремізму є ефективне використання ліцензування на віщальну діяльність.

Попередження, виявлення і припинення проявів політичного і релігійного екстремізму в діяльності засобів масової інформації забезпечується в процесі їхньої державної реєстрації, здійснення контролю за їхньою діяльністю, включаючи припинення діяльності засобів масової інформації в порядку, установленому федеральним законом.

Значну роль у протидії політичному і релігійному екстремізму в засобах масової інформації могло б мати максимально можливе використання потенціалу судових органів.

Представляється також доцільним створення міжвідомчої експертної комісії з правової оцінки кіно-, фото-, аудио-, відео-, продукції, друкованих видань і текстів публічних виступів на предмет наявності в них ознак політичного і релігійного екстремізму.

З метою забезпечення відповідності діяльності засобів масової інформації Конституції України і чинному законодавству виникає необхідність посилення керівного й організуючого початку в цій сфері з боку держави на основі можливого відтворення Міністерства печатки й інформації.
Утім, і самі ЗМІ, при всім різноманітті їхніх функціонально-технічних можливостей, знаходяться в складному становищі. Почати з того, що їм явно не вистачає позитивних прикладів будівництва економіки нового демократичного суспільства, на яких можна було б створювати і розвивати цивільну культуру. Так доцільно розробити й активно запроваджувати в життя антикризову програму, що містить ситуаційний аналіз, що розкриває мети, шляхи і засоби проведення реформ, їхні етапи, «технологію» проведення і т.п.

У таких складних умовах роль засобів масової інформації полягає в тім, щоб своєю діяльністю вони сприяли створенню сприятливої обставини творчого пошуку рішення складних суспільних проблем, і знайомили широкі кола населення з різними конструктивними точками зору, концепціями нашого подальшого розвитку, навіть якщо вони будуть відрізнятися від офіційно прийнятих урядом. Однобічна орієнтація ЗМІ на одну яку-небудь політичну позицію несумісна з процесом демократизації України.

Інформаційна діяльність ЗМІ покликана на сприяння державної стабілізації, соціально ефективної організації суспільства, враховувати економічний ресурс як держави в цілому, так і активних носіїв культури, традицій, соціальних і національних цінностей у їхньому розвитку. Розгляд державних та національних відносин як предметного лана ЗМІ підкреслює виняткову важливість преси, електроних засобів масової інформації як продуктивну силу в області масової свідомості, як діючого учасника формування нової політичної та економічної інфраструктури.

Такий підхід обумовлений тим, що саме ЗМІ у своїй інформаційній діяльності мають здатність перетворювати, стабілізувати, збагачувати (чи збіднювати) суспільство, тим самим зберегти і культивувати загальнодержавні і національні цінності, змістовно реалізувати взаємодію народів чи країни протидіяти їх взаєморозумінню, відкрити простір для передової економічної думки.

Таким чином, у сьогоденні інформаційна діяльність ЗМІ має богате значення як у політичному, соціальному так і в економічному житті держави та суспільства. За допомогою информацию о найголовніших подіях у світі та у державі.



Источник: http://referaty.com.ua/ukr/details/2164/2/
Категория: Информационная аналитика | Добавил: analiz (2009-07-19) | Автор: Вячеслав
Просмотров: 3673 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016