|
Інформаційно-аналітичні служби
(підрозділи) стали створюватися в структурі органів влади, у міністерствах
і відомствах, в органах ЗМІ, у сфері бізнесу, при політичних
партіях і рухах. Загальною відмітною рисою даних служб є
органічна інтегрованість у відповідні сфери діяльності,
функціональний і організаційний симбіоз з їхніми соціальними
інститутами і конкретними організаціями. В діяльності даних аналітичних служб,
покликаних здійснювати інформаційний супровід керування у
відповідних сферах, найбільше чітко проглядається інформаційно-допоміжна
природа інформаційної аналітики, що ріднить останню з іншими
видами інформаційно-інфраструктурних, інформаційно-допоміжних
служб, що традиційно упорядковують інформаційний простір,
оптимізуючи і направляючи рух інформаційних потоків, що забезпечують
збереження накопичених інформаційних ресурсів і т.п. До їхнього
числа відносяться як найдавніші винаходи людства (бібліотеки,
архіви, бібліографічні служби), так і більш сучасні реферативні
служби, органи НТІ, новітні фірми, що розроблюють електронні
(у тому числі, мережні) інформаційні ресурси. Разом з тим, інформаційна аналітика
не є усього лише ще одним новим організаційним різновидом
вищезгаданих служб, її сутнісна , базова функція принципово відрізняється
від тих задач, що вирішують в інформаційному просторі
ці служби. Їхні задачі: кількісні перетворення інформації
(інформаційне згортання - бібліографування, анотування, реферування;
консолідація великих інформаційних масивів у виді баз і
банків даних) і її структурне упорядкування (систематизація,
предметизація і т.п.). Інформаційна аналітика, використовуючи
всі можливості, надані даними службами, активно оперуючи їхніми
інформаційними продуктами і послугами, виконує насамперед задачу
якісно- змістовного перетворення інформації, функціонально
перетинаючись в цьому плані з науковою
(виробництво нового знання) і управлінською (розробка варіантів
рішень, сценаріїв) діяльністю. Характер функціонального перетинання
(взаємодії) у системі аналітика-наука-керування визначається
специфікою аналітики. З наукою її поєднує інформаційний
спосіб пізнання і наукового аналізу реальності. Аналітика найбільш
близька до гуманітарної науки, що спирається на герменевтичні
методи , тобто в широкому змісті - на інтерпретацію текстів,
якщо останні трактувати універсально-інформологічно як
документи, тексти, дані, повідомлення про події і т.п., а також
до тих розділів науки, видів наукових задач, коли вивідне
знання одержують не дослідно- експериментальним шляхом, а на основі
аналізу й інтерпретації існуючих теорій, описів фактів,
засобами інформаційного моделювання реальності.
Подібно досліднику такого профілю
аналітик, спираючись на інформаційні моделі (відбитки в
інформаційному просторі подій, фактів, дій, ідей, думок, почуттів людей,
природних, соціальних, політичних, фінансових , економічних
процесів і т.п.), виявляє в них об'єктивні закономірності і
тенденції, визначає рушійні ними механізми, причинно-наслідкові зв'язки.
У цьому змісті аналітик створює нове знання про той фрагмент
реальності, що знаходиться в полі його професійного інтересу,
виступаючи де факто дослідником своєї предметної області. Тому аналітична
епістемологія з повним правом може бути кваліфікована як
інформологічна, що продовжує на новому історичному витку і на базі
новітніх інформаційних технологій традиції древньої
гуманітарної методології - герменевтики. Разом з тим існують і принципові
розходження між аналітикою і наукою. Науковий аналіз покликаний
виявляти насамперед фундаментальні, об'єктивні закономірності
досліджуваної області, що повторюються , істотні зв'язки
об'єктів, узагальнені параметри процесів і т.п. Інформаційна аналітика,
спираючись на наукове знання, загальні закономірності,
найчастіше має справу з феноменологією буття, здійснюючи
оцінку фактів і подій, прогнозуючи їхній розвиток з обліком
не тільки узагальнених типових параметрів, але і цілого
спектра факторів, включаючи суб'єктивно-особистісні, випадкові
впливи, а також свідомі акції конкуруючих сил, протиборство
інтересів, активне втручання соціальних технологій і т.п.
|
